«Ніку» миють у два етапи. Перший етап – бронзова частина миється водою під високим тиском. Другим етапом йде миття сірого граніту, який покладено біля основи пам'ятника, миється хімією. Тому що тут велике скупчення птахів, а також любителі покататися на скейтах, які дуже часто намазують граніт парафіном. Тому наші співробітники змушені мити граніт хімією», — каже Олексій Комяков, речник СКП «Харківзеленбуд».

П'ять хвилин розваг — явно не рівнозначні важкій праці комунальників. Молодь, яка стрибає по постаментах на скейтах і самокатах, часом гірша за птахів — їх сліди життєдіяльності ще складніше відмити. Така поведінка юних екстремалів дуже дивна, якщо врахувати, що у Харкові створено всі умови для зайняття спортом, у тому числі й екстремальної.

«Цього року дуже багато відкрилося урбан-парків, і я вважаю, що вони створені для того, щоб скейтери безпечно для себе та оточуючих займалися улюбленим спортом. Я не розумію, навіщо використовувати пам'ятники архітектури як спортивні снаряди», — каже Олексій Комяков, прес-секретар СКП «Харківзеленбуд».

Скульптурні композиції та пам'ятники комунальники продовжать мити й надалі. На черзі — пам'ятник Людмилі Гурченко, далі комунальники вирушать до спальних районів.